Цитати із книги "Брехуни на кушетці", Ірвін Ялом
Один із видатних психотерапевтів та авторів, який доступною мовою описує те, про що часто здогадуються інші, але соромляться про це питати - про збудження між клієнтом і психотерапевтом. Про це у книзі "Брехуни на кушетці".А у посиланні, фрази з цієї книги, які зачіпають мій розум і трохи, як на мене, демонструють те, ЩО все-таки відбувається там і з тими, хто за дверима...
➤Які є переваги у хвороби Альцгеймера? Старі друзі стають новими
➤Чоловік був хороший, а стосунки паскудні.
➤Якщо бачите, що маєте справу з «важким пацієнтом» - ця стратегія працює найкраще. Дізнайтеся, як вони її лікували, і намагайтеся уникнути їхніх помилок.
➤Знаєте, є такий жарт: операція була успішною, щоправда, пацієнт помер.
➤Мета терапії-підвищити її толерантність до фрустрації.➤Як легко поставити діагноз, коли бачиш пацієнта вперше, а от коли починаєш його пізнавати, процес значно ускладнюється.
➤Чого вона насправді хоче від чоловіків-і зокрема від першого чоловіка в її житті, себто батька.
➤Коли пацієнт чинить опір, цитуючи твої праці, вважай, що тебе міцно взяли за яйця.
➤Я ненавидів те, що вона з собою робила, і говорив їй про це у вічі.
➤Якщо хочете собою пишатись, робіть те, чим можна пишатись.
➤Мати сильні почуття до пацієнта-це одне, а от показувати їх-зовсім інше.
➤Ви не можете лікувати ярлик, бо маєте лікувати людину, на яку його почепили.
➤Коханцям надто складно повернутися до формальних стосунків-це майже неможливо.
➤Поява ноток гумору у психотерапії часто є ознакою спільної прихильності.
➤Спершу підготуй грунт-ти не можеш змусити людину змінитися.
➤Він пишався своєю стриманістю-це свідчило про його терапевтичну зрілість.
➤Процес-це магічний амулет психотерапевта, який стає в пригоді, коли опиняєшся в глухому куті.
➤перетворити впертий опір на відкритий прояв емоцій
➤Ернест не любив щось радити пацієнтам, бо зазвичай то був програшний варіант: якщо це спрацює, ти інфантилізуєш пацієнта, а як ні-тебе вважають повним придурком
➤Жоден із людей нашого віку не здатен уникати втрат. Це універсальна психологічна проблема.
➤ Жодний інший стан не характеризується настільки чітким початком, причиною, яку легко визначити, логічним перебігом, ефективним і обмеженим у часі лікуванням і, знову -таки, чітко окресленим завершенням.
➤ Втрата не подібна до бактеріальної інфекції, це не фізична травма; психічний біль не є аналогом соматичного розладу; розум-це не тіло. Кількість страждань, що ми їх відчуваємо, їхня природа визначаються не природою травми ( чи не тільки нею), але тим, що вона означає. Саме її значення відрізняє душу від тіла.
➤Її горе пов´язане не з його втратою... адже вона оплакує і власне життя.
➤ втрата має певні межі-люди, які її переживають, здебільшого повертаються до нормального життя як з терапією, так і без неї.
➤Більшість психотерапевтів настільки бояться «вікон» у робочому графіку, що несвідомо розвивають у своїх пацієнтів залежність від сеансів.
➤Мета психотерапії полягає в тому, щоб стати власними батьком і матір´ю.
➤Найважливіше- і це одна-єдина справді важлива річ- завжди бути на боці пацієнта.
➤Розкажіть мені все, що я маю знати.
➤Сховати годинник означає створити ілюзію, що ви з пацієнтом перебуваєте у особистих б а не професійних стосунках.
➤Молодець, Моррісе, добряче ти його роздратував. Мабуть, це твій перший розумний учинок.
➤Називання й роз´яснення явищ-применшують жах
➤Ви реагуєте не на мене, а на мою роль.
➤Водночас, минуле є невід´ємною частиною вашої свідомості-воно формує окуляри, крізь які ви аналізуєте те, що відбувається зараз.
➤«Ніжність» означала не доброту: а боягузтво «Замріяність» -жахлива нерішучість. «Відданість» перетворилася на абсолютну залежність від мене.
➤Ви можете перетворити хоча б частинку цих сліз на слова?
➤«Зі слів сумних, що мовив ти чи написав, найбільш печальні -то «Якби ж я знав...»
➤І з якою метою ви озвучили це запитання?
➤Усім подобається спостерігати, як падають непереможні.
➤Запитання вже не є запитанням, якщо відома відповідь.




Дякую. Цікаві нотатки! Успіхів! )
ВідповістиВидалити